біоелектричний

-а, -е.

1) Пов'язаний із наявністю в живих організмах і рослинах електричних струмів.

2) Такий, що базується на використанні електричних струмів, що виникають у живих організмах і рослинах.

••

Біоелектри́чний потенціа́л — електричні явища в клітинах та тканинах тварин і рослин, що обумовлюють процеси збудження та гальмування, що відбуваються в живих організмах.